- Лњтопис
Вњн йшов злою стежкою, залишаючи за собой Життя необмежене, бњль минулого њ любов В'Њться стежка довга, незнайома, незаймана Ѓ куди веде вона не знаЊ нњхто Неосяжний простњр на землњ неприкаянний Чи то буде смерть чи життя - все одно Вела стежка проклята по чужих краях де вњйна Косила людей - рослин , водограй њз слњз - не вода Ѓ чаЏлось серце, бо навколо лњтала смерть Ѓ не визнавала нњ чужих нњ своЏх Полум'янњ ночњ не втњшали, бо вњн згадав Як спњвали вдома по ночах солов'Џ Вњн мрњяв поверненням в край зелений свњй, бо не знав Що край бњлим полум'ям зачарованним палав Попњл розлњтався, розвивався, розносився Чотирма вњтрами по горах њ степах Ѓ не залишаючи слњдњв у њсторњЏ Догорала мрњя його на руках Вњн знав, що знайде себе, а побачив попњл њ прах Вњн встав посеред землњ чорно - синьоЏ њ упав Ѓ вњтра розвњяли њ змили його дощњ Згадки не залишивши њ стерши њм'я Сторњнки лњтописњв в пожовклих столњттями Пам'ятњ людськоЏ останнњ слова
|
|
|
Сайт "Художники" Доска об'явлений для музыкантов |