Ридна мати моя, ти ночей не доспала И водила мене на поля, край села И в дорогу далеку, ти мене на зори провожала
|
|
|
Сайт "Художники" Доска об'явлений для музыкантов |
|
|
|
Знов зозулњ голос чути в лњсњ, Ластњвки гнњздечко звили в стрњсњ. А вњвчар жене отару плаЊм, Тьохнув пњсню соловей за гаЊм. Всюди буйно квњтне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вњвчара в садочку, в тихому куточку, Жде дњвчина, жде. Всюди буйно квњтне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вњвчара в садочку, в тихому куточку, Жде дњвчина, жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високњ гори. Де з берњз спадають вранцњ роси, Цвњт калини приполола в коси. Всюди буйно квњтне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вњвчара в садочку, в тихому куточку, Жде дњвчина, жде. Ось њ вечњр - вњвцњ бњля броду, З Черемоша п"ють холодну воду. У садочку вњвчара стрњчаЊ Дњвчинонька, що його кохаЊ. Всюди буйно квњтне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вњвчара в садочку, в тихому куточку, Жде дњвчина, жде.
Чорнii брови, карii очi Темнi як нiчка, яснi, як день
Мисяць на неби Зироньки сяють Тихо по морю Човен пливе
Hiч яка мiсячна, зоряна, ясная, Видно, хоч голки збирай. Вийди коханая, працею зморена Хоч на хвилиночку в гай. Ти ж не лякайся, що нiженьки босиi Топчуть холодну росу. Я ж тебе рiдная аж до хатиноньки Сам на руках вiднесу. Сядемо вкупочцi бiля хатиноньки i над панами я пан. Глянь, моя рибонько, срiбнею хвилею Котиться в полi туман.
Ридна мати моя, ти ночей не доспала И водила мене на поля, край села И в дорогу далеку, ти мене на зори провожала
|
|
|
Сайт "Художники" Доска об'явлений для музыкантов |