|
А я тебе давно уже забув Чому ж тепер ти знову прилЄтаЊш В лЄтаках пребЄлих снЄв На засмученЄ аеродроми моЏх очей Чому ти знову ПовЄдаЊш ЄсторЄю про дим Який вертаЊться до свого вогнища Начебто знову хоче стати полум'ям Я прокидаюсь опЄвночЄ Щоб засвЄтити свЄчку забуття Траву Єз ночЄ зву До свЄчки тоЏ кажу Траво травице Будь зеленою Най буде все як Њ... Зорю померлу Зву Єз ночЄ темноЏ кажу Нетреба зоре не спалахуй Най буде все як Њ А той лЄтак Вже невмолимо близько А ти усмЄхнена вже сходиш трапом Щоб загасити свЄчку
аз ма ие итха им амисхак шелха
что-то строчит строчит блин почему ты обязана писать столько
Вышли нам, Боже, карету с блядями!
путник милый в город дальний унеси мои слова чтобы сделался печальный тот кем я ещё жыва
пам аину медабрим леат медабрим бешекет аита мистакель ли баэйнаим кшедибарти итха
ДвоЊ несамовито, двоЊ задихано Завчили одне одного напам'ять, Як хрестоматЄйнЄ вЄршЄ Ѓ, навЄть, пЄсок та трава тепер безсилЄ Створити Џм ЄлюзЄЏ таЊмностЄ Ѓ не можуть врятувати Џх ДвоЊ несамовитих жаркого полудня Мовчки сидять у кЄмнатЄ Думають про њдиного, Хто мЄг би Џм принести порятунок Думають про снЄг Який мЄг би Џх надовго закидати Чути знадвору шелест пЄску Чути знадвору шелест трави Чути знадвору голос продавця морозива Чути знадвору шелест пЄску
эйн ли эрец ахерет гам им адмати боэрет
|
Сайт "Художники" Доска об'явлений для музыкантов |